Мерітократія - рух до кращого, чи істина майбутнього?

Нещодавно, в одній із світових соціальних сіток потрапила мені до ока посилання на досить цікавий сайт Ігоря Шевченка на якому він пропонує об’яднання громадян під спільним гаслом: «Україною мають правити гідні і освічені люди». Він запевняє, що тільки гідні і освічені люди мають вести управління українською державою.  Ігор  пропонує ввести як форму державного управління Марітократію. Дана концепція досить цікава для дослідження, і обговорення. На мою думку, Ігор Шевченко допускається до тієї самої помилки, якої допустився на нещодавніх виборах Сергій Тігіпко. Свідомість сьогоднішнього українського суспільства настільки виснажена для того, щоб знову повірити в те, що до влади прийдуть гідні. Але тут з’являється  запитання. А хто саме гідний управління нашої країни? Тобто, називати себе гідним буде кожен свідомий громадянин-патріот України, але хто саме, хто їх буде обирати? На основі конкурсу між компетентними особами в тій чи іншій сфері? Звичайно, в кожному суспільстві є гідні і освічені люди, так звана інтелектуальна аристократія. Як зазначають науковці, чи це зазначає сам голова Марітократичної партії: «За марітократії, країною керують чесні, здібні, компетентні, працьовиті, досвідчені та відповідальні люди, а не «актори», неуки, шахраї та злочинці, яких обирають шляхом введення в оману, підкупу, залякування та інформаційного тероризування людей». Звичайно, слід погодитися з даним судженням, але на мою думку, завжди з’явиться кращі актори, які зможуть ввести в оману суспільство, а що найгірше, керуючу владу, адже на керівні посади мали б назначатися тільки компетентні особи в тій чи іншій сфері, і займе керівне місце, і за допомогою адміністративного ресурсу, буде будуватиі вирішувати свої інтереси, під ширмою компетентності.
В ідеалі дана концепція — це найкраще, що може з’явитися і нарешті нормально за функціонувати в українському суспільстві. Як сказано на сайті: «Мерітократичне суспільство – це справедливе суспільство рівних можливостей та гідного життя для всіх, побудоване на принципі - від кожного по здібностях, кожному по заслугах, а нужденним по потребах».